Сучасній молоді для успішного оволодіння азами обраної професії необхідний високий рівень загальноосвітньої підготовки. Над досягненням саме цієї мети і працюють викладачі циклової комісії загальноосвітньої підготовки Рівненського економіко-гуманітарного та інженерного коледжу.
Основна робота полягає у сприянні формуванню і закріпленню спеціальних умінь і навичок, підвищенню рівня грамотності студентів з дисциплін загальноосвітньої підготовки. Викладачами розроблені навчально-методичні комплекси з усіх предметів циклу, що постійно удосконалюються.
Саме з викладачами ЦК загальноосвітніх дисциплін знайомиться вчорашній абітурієнт з перших днів перебування у навчальному закладі. Він потрапляє в зовсім нове для нього середовище, де нові товариші, викладачі, нові вимоги, правила та умови життя. Але творча, глибоко продумана адаптивна педагогічна діяльність дозволить першокурсникам швидко, безболісно і навіть цікаво для самих вихованців пройти цей нелегкий шлях соціальної і педагогічної адаптації.
Педагоги циклової комісії впроваджують у навчально-виховний процес активні методи навчання, інноваційні технології оволодіння знаннями. При проведенні занять широко використовуються нестандартні методи (урок-гра, лекція-подорож, інтегровані заняття), що активізує пізнавальну діяльність студентів. З метою підвищення власного інтелектуального рівня, студенти, крім основних занять, мають можливість відвідувати заняття в гуртках (математичний, біологічний), брати участь у предметних олімпіадах, тематичних конкурсах, вікторинах, проявити себе у написанні робіт малої академії наук.
Для індивідуальної роботи зі студентами педагоги-новатори циклової комісії використовують особистісно-орієнтований підхід у навчанні, який враховує особистісний потенціал кожного студента, його вікові та психологічні особливості, рівень розвитку, що дає можливість творчо розвивати особливості студента. На своїх заняттях викладачі циклової комісії дають студентам не тільки міцні знання, а й реалізують виховну та розвиваючу мету.
|
СКЛАД ЦИКЛОВОЇ КОМІСІЇ
|
 |
Шидловська Ольга Петрівна - голова циклової комісії. Народилась 14 вересня 1980 року в селі Рясники, Гощанського району Рівненської області. Після закінчення Рясниківської ЗОШ, навчалась в Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті математики та інформатики, де здобула диплом за спеціальністю «Математика та основи економіки». З 2002 року працювала вчителем математики та інформатики в ЗОШ с.Рясники. В коледжі працює з 2005 року на посаді викладача. Викладає предмети: алгебра та початки аналізу, вища математика, теорія ймовірності і математична статистика.
|
 |
Борисюк Любомира Романівна - викладач. Народилась 2 листопада 1982 року в селі Пшеничник, Долинського району Івано-Франківської області. Навчалась в Пшеничниківській середній школі. Закінчила Волинський природничо-математичний ліцей. Після закінчення ліцею навчалась у Львівському національному університеті імені Івана Франка, де здобула диплом за спеціальністю «фізика», кваліфікація магістр фізики. З 2005 по 2007 роки працювала в Прикарпатському інституті МАУП викладачем економіки та підприємництва. Захоплюється наукою, класичною музикою, спортом. В коледжі працює з 2007 року спочатку на посаді лаборанта, а потім викладачем фізики та біології. Активно займається науковою роботою.
|
 |
Левчук Мар’яна Василівна - викладач. Народилась 8 січня 1983 року в місті Рівне. Навчалась в Рівненських школах №1 і №25, по закінченні школи отримала атестат з відзнакою і золоту медаль. Закінчила музичну школу №1 по класу фортепіано з відзнакою. Після закінчення школи навчалась в Рівненському державному гуманітарному університеті на факультеті математики та інформатики, де здобула диплом за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Математика». З 2005 року працює в коледжі на посаді викладача. Викладає алгебру і початки аналізу, геометрію, вищу математику.
|
 |
Намчук Наталія Василівна - викладач. Народилась 9 травня 1981 року в селі Мала Мощаниця, Здолбунівського району, Рівненської області. Після закінчення школи навчалась в Рівненському державному гуманітарному університеті, де здобула диплом за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Історія», кваліфікація магістр педагогічної освіти. Виховує сина. В коледжі працює з дня засновання коледжу. Викладає всесвітню історію, історію України, українську мову.
|
 |
Підлісна Тетяна Сергіївна - викладач, Народилась 10 вересня 1984 року в місті Рівне. Після закінчення школи навчалась в Рівненському державному гуманітарному університеті, де здобула диплом магістра за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика», кваліфікація викладач фізики у вищих навчальних закладах. Є здобувачем кафедри педагогіки Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. Викладає фізику, хімію, основи інформатики.
|
СТУДЕНТУ-ПЕРШОКУРСНИКУ
 Друже! Дізнавшись про те, що ти став студентом (поділяємо твою радість) маєш також усвідомити: студент – це не школяр. У вищому навчальному закладі система навчання докорінно відрізняється від шкільної. Не треба бути великим науковцем, щоб знати, що у значної кількості студентів першого курсу з’являються труднощі, пов’язані з незвичністю форм навчання, з необхідністю самоорганізації, із збільшенням обсягів самостійної навчальної роботи. Шкільні уроки, на яких і пояснювали, і повторювали, і відпрацьовували вміння та навички, і закріплювали певний навчальний матеріал, замінюються лекціями, семінарськими, практичними та лабораторними заняттями. А отже, й працювати доводиться зовсім інакше.
НАВЧАЛЬНА РОБОТА В АУДИТОРІЇ
Лекція – це один із найважливіших різновидів навчальних занять у будь-якому вищому навчальному закладі, під час якого певну навчальну інформацію лектор передає слухачам в усній формі.
На лекціях викладачі ознайомлюють студентів як із загальнонауковими проблемами, так і з основними проблемами галузей знань, що становлять специфіку кожного окремого навчального закладу, з шляхами розв’язання цих проблем, перспективами розвитку, з актуальними завданнями, які вимагають якнайшвидшого розв’язання.
Для того, щоб робота під час лекції була успішною й давала позитивний результат, треба вміти слухати викладача й фіксувати ту інформацію, яка від нього подходить. Здавалося б, що може бути простішим? Але, виявляється, перші проблеми виникають вже через елементарне невміння слухати…
Для підвищення ефективності вищої освіти велике значення має розвиток самостійних форм роботи студентів у процесі оволодіння знаннями. Однією з найбільш активних форм самостійної роботи є семінарські та практичні заняття.
Семінарське заняття – це різновид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з тем, попередньо визначених робочою навчальною програмою. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди, рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій. Повідомлення і доповіді, зроблені на семінарі, обговорюються, студенти виступають з доповненнями, роблять зауваження, в результаті чого виникає дискусія, яка навчає їх вміння чітко висловлювати свої думки, доводити свою точку зору. В ході семінару виявляють недостатньо засвоєні питання, положення теоретичного матеріалу. Семінарські заняття навчають студентів ораторського мистецтва, вміння аргументувати свої судження, вести наукову полеміку, зважати на точку зору іншої людини.
Якщо на лекціях головна увага зосереджується на роз’ясненні теорії певної навчальної дисципліни, то для навчання студентів методам її використання в практичній діяльності використовують практичні заняття, які проводять паралельно з викладом усіх основних курсів лекцій.
Практичне заняття – це різновид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний огляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння й навички їх практичного застосування шляхом індивідуального розв’язання студентами відповідних завдань.
ЯК СКЛАДАТИ ІСПИТИ
 Оволодіваючи знаннями самостійно, ми самі й контролюємо себе, перевіряємо якість засвоєння знань при практичному їх використанні. За умов організованого навчання нам доводиться періодично складати іспити, демонструючи рівень наших знань викладачам.
Іспити – це своєрідний звіт про засвоєння певної суми знань з якоїсь дисципліни чи з певного кола питань. І для успішного складання цього звіту велике значення мають не тільки самі знання, але й вміння їх показати.
Окремо варто розглянути аспекти технології підготовки до іспиту. Цілком зрозуміло, що успіх на іспиті багато в чому зумовлений тим, наскільки систематично й глибоко ми працюємо впродовж семестру. Адже засвоїти зміст усього курсу певної навчальної дисципліни за кілька днів підготовки до іспиту просто неможливо. Крім того, добре відомо, що ті розділи, які швидко вивчають „напам’ять”, дуже швидко забувають після складання іспиту. Тому необхідна й спеціальна підготовка до іспитів: попереднє та остаточне повторення засвоєного раніше матеріалу.
Попереднє повторення варто починати приблизно за півтора-два місяці до іспиту і в основу такого повторення покласти метод відтворення, тобто застосовувати активне повторення. Для цього ми намагаємося дати відповідь на конкретне питання з програми, пригадати основний його зміст, а потім (якщо потрібно) зупинитися на окремих нюансах.
Остаточне повторення здійснюється в ті дні, які спеціально призначені для підготовки до іспитів. І тепер засадовим стає не відтворення, а пригадування основних положень кожної конкретної теми. Як правило, на цьому етапі підготовки до іспитів у нас на руках є екзаменаційні білети або хоча б список питань, винесених на іспит. Це допомагає заздалегідь ознайомитися з формулюванням питань у білетах і зорієнтуватися, наскільки детально їх треба розкривати.
ПЕРЕЛІК ЗАЛІКІВ ТА ІСПИТІВ ПО СЕМЕСТРАХ
Семестр |
Заліки |
Іспити |
І |
– Біологія;
– Українська мова;
– Українська література;
– Хімія;
– Всесвітня історія;
– Зарубіжна література;
– Алгебра та початки аналізу;
– Фізика, астрономія;
– Фізкультура і здоров’я;
– Економічна та соціальна географія;
– Іноземна мова;
– Основи інформатики та обчислювальної техніки. |
– Геометрія;
|
ІІ |
– Біологія;
– Українська література;
– Історія України;
– Всесвітня історія;
– Зарубіжна література;
– Фізика, астрономія;
– Фізкультура і здоров’я;
– Хімія;
– Іноземна мова;
– Захист Вітчизни /Медико-санітарна підготовка. |
– Українська мова;
– Алгебра та початки аналізу;
– Основи інформатики та обчислювальної техніки;
– Фізика, астрономія. |
|
